КОЛИ Ж ЗАКІНЧИТЬСЯ ФІЛЬМ ЖАХІВ "ПОВЕРНЕННЯ КРЕДИТУ”?

Із становленням і розвитком сучасної банківської системи поступово відновлювалася довіра населення до фінансових установ. На рівні із потужними маркетинговими заходами банків, що спонукали громадян вкладати свої гроші на депозитні рахунки пропагувалося і „життя в кредит”. Зокрема, наголос робився на те, що менталітет українців не дозволяє їм жити у борг як це робить увесь світ. Люди повірили і вклали гроші в банки, а ті, що перебороли свій „страх” отримали кредити на купівлю різних життєвих благ. Традиції накопичування коштів для майбутньої великої покупки змінилися на прагнення жити „сьогоднішнім днем” і природне бажання справно сплачувати кредит за власне житло, а ніж плату за оренду. А тепер усе як в казці: „чим далі, тим страшніше”.

У зв’язку із світовою фінансовою кризою і її інтерпретацією в Україні, внаслідок політичної нестабільності, різко погіршилося фінансове становище як юридичних, так і фізичних осіб, а коливання курсів іноземних валют зменшили платоспроможність клієнтів за кредитами в іноземній валюті. Так, навіть за умови наявності сталого гривневого доходу його еквівалент в іноземній валюті значно змінився. І якщо за результати діяльності юридичної особи її керівництво і засновники відповідають тільки майном компанії, то для фізичної особи ситуація складається зовсім інша, бо вона відповідає за свої зобов’язання особистим майном, а єдиним порятунком є поручитель, який теж є фізичною особою. І тому напружена соціально-політична ситуація в Україні може спонукає людей до масових мітингів, що ми бачимо вже сьогодні, а в майбутньому і акцій непокори та страйків. Основні вимоги мітингувальників – повернення депозитів, виплата валютних кредитів за курсом, який діяв на момент взяття кредиту, заборона на підвищення процентних ставок, законодавче закріплення можливості надання позичальникам кредитних канікул, розробка механізму продовження за бажанням позичальника терміну дії кредитних угод, забезпечення відновлення доступного кредитування населення.

Повертаючись до проблем конкретного позичальника, який залишається зі своїми фінансовими проблемами один на один, варто зазначити, що банки у більшості випадків не бажають звертатися до суду для отримання заставного майна. Це пояснюється тим, що провадження судової справи займає достатньо великий строк, а продаж заставного майна за судовим рішенням повинен проводитися на відкритих торгах, а це все тягне за собою додаткові витрати для банку і зниження реалізаційної вартості нерухомості. Тому для клієнта і банку вигіднішим є інший сценарій розвитку подій, наприклад, кредитні канікули, пролонгація чи конвертація кредиту або ж договірний продаж застави для погашення наявної заборгованості. Таким чином банки мають можливість покращити свої активи. Але боржник повинен усвідомити, що реструктуризація кредиту є тільки тимчасовим вирішенням проблеми, а в деяких випадках навіть погіршенням ситуації.