НОВІ ГРОШІ ВРЯТУЮТЬ ЕКОНОМІКУ?

Як часто люблять висловлюватися економісти „гроші – кров економіки”. І якщо продовжувати такий анатомічний аналіз, то банківська система є її кровоносною системою, а її „здоров’я” забезпечує здоров’я усього організму.

Наразі і банківська система і економіка світу хворіє і її основними симптомами є рецесія у виробництві, збільшення кількості безробітних, інфляція, зростання недовіри до банків, політична та соціальна нестабільність. Діагноз уточнюється, а лікувальний процес триває. Тому фахівці пропонують „ліки”, які на їхню думку оздоровили б світову економіку.

Так, один з найвідоміших фінансистів в світі Джон Сорос заявив, бачить порятунок країн, що найбільш постраждали від фінансової кризи, в "нових" грошах. На його думку ті кошти, якими володіє МВФ (близько 200 млрд. доларів), не врятують країни, що потребують постійної фінансової допомоги. Найбільш оптимальним виходом з вкрай скрутного для світової економіки становища фінансист бачить у створенні нових грошей – спеціальних прав запозичення (SDR – Special Drawing Rights). Похідна грошова одиниця була створена ще 40 років тому і використовується міжнародним валютним фондом для безготівкових міждержавних розрахунків, а її вартість визначається кожен день за „кошиком” валют, в який входить долар США, євро, японська єна і фунти стерлінгів. Все що потрібно, для активації цього механізму – так це його схвалення 85% голосів членів МВФ. Відповідно МВФ зможе за рахунок квот країн-учасників надавати більшу кількість кредитів урядам країн, що цього потребують. Також Сорос пропонує розвинутим країнам пожертвувати своїми квотами, а якщо застосування нових грошей отримає широкий розмах, то це простимулює світову економіку і підтримає експортні ринки.

Варто зазначити, що достатньо „новими” грошима, які обслуговують економіку є електронні гроші, які щораз стають все популярнішими і забезпечують онлайн-платежі. Їх можна розділити на дві основні групи. Перша – платіжні системи, засновані на використанні банківських карток типу Visa Classic та MasterCard. Друга група – системи на основі так званих електронних грошей, таких як WebMoney, "Яндекс.Деньги", "Укрмані". У них використовується внутрішня валюта системи – віртуальний замінник грошей. Зареєструвавшись, користувач одержує власний електронний гаманець, який може поповнити перерахуванням реальних грошей поштовим або банківським переказом, через банкомат або купивши картку поповнення рахунку. Крім високого ступеня безпеки, перевага електронних грошей полягає також у швидкості: потрібно тільки натиснути на кнопку – і адресат отримує кошти у свій електронний гаманець буквально через секунди. Тому електронні гроші особливо зручні для оплати товарів, які можуть бути доставлені каналами Інтернету відразу ж після їх покупки: PIN-кодів, електронних книг, програмного забезпечення, музики і відео тощо.

Головний недолік віртуальних грошей у порівнянні із платіжними картками – відсутність можливості відкликати свій платіж. Втім, для продавців це скоріше перевага, тому оплатити покупку через одну або кілька систем електронних платежів можна практично у всіх українських інтернет-магазинах. 

До останнього часу діяльність систем електронних платежів практично не регулювалася державою. Але у червні 2008 р. НБУ затвердив "Положення про електронні гроші в Україні", відповідно до якого випускати та погашати електронні гроші можуть тепер тільки банки, а електронними грішми можна буде оплачувати товари та послуги тільки тих торговців, які уклали договори з банками. Такі дії НБУ були спрямовані на врегулювання ринку електронних грошей і дають змогу побачити їх реальний обсяг. Наприклад, російська система WebMoney Transfer налічує близько 7 млн. реєстрацій у своїй системі і майже 120 тис. активних користувачів та об’єм операцій за 2008 рік у розмірі близько 2,6 млн. дол. (www.webmoney.ru). А за даними Інтернт Асоціації України оборот WebMoney на початок 2009 року перейшов відмітку у 100 млн. грн. (www.inau.org.ua).

Проте достатній розвиток в Україні як безготівкових розрахунків, так і розрахунків за допомогою електронних грошей зокрема, гальмується недовірою українського населення до електронних форм грошей, низьким рівнем доходу і відсутністю знань у цій сфері.

Олександр Барановський, д.е.н., професор, проректор УБС НБУ:

- До пропозиції Сороса треба ставитися обережно, адже саме запровадження чи збільшення обсягів розрахунків ледве чи вирішить усі проблеми світових ринків. Нині не може бути єдиної резервної валюти. Розглядають ідеї створення регіональних резервних валют. До прикладу, у Південно-Східній Азії. У США йдеться про введення так званого "амеро". Росія вже давно лобіює питання про надання рублю статусу міжнародної розрахункової одиниці.

Питання нових грошей порушуватимуть і надалі, але для того, щоби справді здійснити кардинальні реформи, необхідно готувати ґрунт поступовими кроками.

 Олександр Жолудь, провідний економіст Міжнародного центру перспективних досліджень:

 - Я вважаю, що кількість безготівкових розрахунків критично не вплинула б на розвиток кризи, оскільки зараз як ми бачимо затримка платежів банками більше пов’язна з їхніми внутрішніми проблемами, а не з касовими операціями. Варто відзначити, що 95% операцій з платіжними картками в Україні – це операції по зняттю готівки, і тільки 5% – розрахункові операції. Проблема в тому, що населення добровільно-примусово було переведено на розрахунки платіжними картками через зарплатні проекти. У людей спрацьовує стара звичка отримувати заробітну плату готівкою. І якщо зараз виплата зарплати відбувається безготівково і не через касу підприємства, то людина має можливість зробити цю операцію самостійно в банкоматах. У країнах Європи і світу культура безготівкових розрахунків розвивалася десятиліттями спільними зусиллями банків і суб’єктів господарювання. Українські ж банки більше звертали увагу на конкурентну боротьбу один з одним в обсязі емітованих пластикових карток, замість того, щоб звернути свою увагу на популяризацію самої послуги. Так само електронні гроші не є порятунком у нинішній ситуації, це просто один з інструментів розрахунків, для тих, кому це зручно.

Олександр Согуняко, голова асоціації українських банків:

 - Нові гроші створюються не в голові Сорос чи Согуняка. Їх може створити нова економіка. Яка вона, ще мало хто знає. Вона в стані зародження.

Журнал "Золотий резерв", №6, квітень 2009 р.