АМЕРИКАНСЬКЕ ФІНАНСОВЕ ТОРНАДО БРОДИТЬ СВІТОМ!

Все частіше на території Сполучених штатів Америки виникають торнадо – атмосферне явище, що є стрімким воронкоподібним вихором. Цього разу Америка випустила у світ „фінансове” торнадо, що наносить збитки всім фінансовим центрам і економікам різних країн.

Сьогодні кожному відомо джерело зародження цього торнадо, а саме американська іпотечна криза. Експерти відзначають, що проблеми розпочалися через використання у банківській практиці складних фінансових інструментів. Дуже часто надані кредити одразу продавалися через випущені облігації інвесторам, а тому банки не враховували їх у своєму балансі і не формували відповідні резервні фонди. Через такі дії кредитний мультиплікатор збільшився до безкінечності і, за підрахунками фахівців, досягнув рівня 14-15, у результаті чого кожен готівковий долар був прив’язаний до ланцюжка із 14-15 одночасно діючих кредитних трансакцій, тобто на іпотечні заставні випускалися пакети іпотечних облігацій, на них – облігації фінансових інститутів, а облігації фінансових інститутів були забезпеченням кредитів, отриманих іншими фінансовими інститутами. Оскільки іпотечні кредити перепродавалися декілька раз, то вони виявилися в портфелях багатьох іноземних банків, тому виникнення неплатежів за іпотечними кредитами викликало фінансову кризу Така ситуація пояснюється великим сектором банківського кредитування Америки і занадто великою свободою учасників ринку. Внаслідок неплатоспроможності за іпотечними кредитами в американській фінансовій системі розпочалося послідовне банкрутство інвестиційних банків та іпотечних установ, загалом протягом 2008 року збанкрутувало 12 банків, що призвело до падіння американського та світового фондових ринків.

Банкрутство четвертого за величиною американського інвестиційного банку Lehman Brothers, заснованого ще у 1850 році, потенційного банкрутства страхової компанії AIG і поглинання третього за капіталізацією інвестиційного гіганта Merrill Lynch & Co, позбавили інвесторів ілюзій, що світова фінансова криза обмежиться малою кількістю жертв і до кінця 2008 року міжнародна фінансова система стабілізується.

Напередодні банкрутства Lehman Brothers, Федеральна резервна система і Міністерство фінансів США розпочали переговори з інвесторами з метою оформлення угоди продажу банку. Серед потенційних покупців були названі Bank of America і британський Barclays Bank. Проте претенденти відмовилися від купівлі Lehman Brothers, оскільки американський уряд відмовився взяти на себе частину довгострокових зобов’язань банку у розмірі 128 млрд. дол. США, а купівля всього банку для Barclays була не вигідною. У результаті чого банк Lehman Brothers був оголошений банкрутом, а частину його активів (1,75 млрд. дол. США) все ж таки викупив британський Barclays Bank, в результаті чого 16 тисяч (з 26 тисяч) співробітників колишнього гіганта залишилися без роботи, а словосполучення „фінансова криза” стало найбільш вживаним у ЗМІ.

Коливання економіки США викликало ланцюгову реакцію падіння котирувань на фінансових ринках у цілому світі. За оцінками експертів світові фінансові ринки обвалилися на 5-8% за тиждень. Негативні фінансові новини викликали відтік інвестиційного капіталу, який у свою чергу викликав сумніви щодо майбутньої ліквідності долара, що призвело до падіння курсу долара відносно інших світових валют і тим самим збільшило ціну золота. Вона підскочила на 15 доларів за унцію в той день, коли американський інвестиційний банк Lehman Brothers оголосив про своє банкрутство. Зниження котирувань американських фондових ринків також спричинюється різким підняттям ціни на нафту на світових ринках. Так, у ході торгів на Нью-Йоркскій біржі 23 вересня, ціна на нафту зросла на 25 доларів чим встановила рекорд зростання протягом одного торгового дня.

Позитивний вплив на хід торгів на світових ринках спричинили новини про те, що уряд США планує розробити постійний план підтримки фінансових ринків і створити спеціальну державну організацію, яка частково викупить у банків прострочені боргові зобов’язання їх клієнтів. Такі ж самі міри застосовувалися під час банківської кризи у 1989 році. При цьому інвесторів заспокоїло рішення декількох найбільших центральних банків світу, у тому числі Федеральної Резервної Системи (ФРС) США, Центрального банку Європи і Банку Японії, об’єднати свої зусилля у протистоянні глобальній фінансовій кризі і надати банкам великий об’єм ресурсів через аукціони рефінансування.

Так ФРС США прийняла рішення збільшити на 180 млрд. дол. ліміт домовленості про валютні свопи з центральними банками країн. Іншими словами, США вирішили влити капітал у світовий ринок через центральні банки. Внаслідок таких дій фінансування Європейського центрального банку було збільшено на 55 млрд. дол. – до 110 млрд. дол., центрального банку Швейцарії – на 15 млрд. дол. (до 27 млрд. дол.). Розмір свопу з центральним банком Японії склав 60 млрд. дол., Банком Англії – 40 млрд. дол., Банком Канади – 10 млрд. дол. Постає питання: чому уряд США, маючи такі кошти, не попередив банкрутство банку Lehman Brothers, яке збільшило американську і світову фінансові кризи? Хоча, пізніше, ФРС США таки надала кредит у розмірі 85 млрд. дол. страховій компанії AIG, щоб попередити її банкрутство.

До речі, цікавим фактом є опубліковані американськими ЗМІ доходи керівних менеджерів Lehman Brothers і Merrill Lynch, які довели ці фінансові структури до банкротства. Так, голова ради директорів Lehman Brothers Річард Фалд за минулий рік заробив не менше 45 млн. дол., а екс-керівник Merrill Lynch Стенлі О'Ніл пішов у відставку, отримавши бонус у розмірі 161 млн. дол.

Банкрутство Lehman Brothers сколихнуло не тільки світові ринки, а й без того не дуже розвинений фондовий ринок України і спричинило паніку серед інвесторів. Внаслідок фінансової кризи іноземні інвестори заморозили свої інвестиційні програми в країнах, що розвиваються і переключилися на більш ліквідні, порівняно з українськими, іноземні цінні папери. У результаті зниження вартості акцій, відсутності великих продавців і покупців на ринку, об’єми торгів значно зменшилися, а внутрішні інвестори виявилися неспроможними підтримати вітчизняний фондовий ринок. Саме це спричинило зниження індексу ПФТС протягом одного тижня на 12% або його спаду до рівня початку грудня 2006 року, проте значне падіння в подальшому створило сприятливі умови для купівлі акцій, що у підсумку все ж таки підтримало ринок.

Деякі експерти стверджують, якщо зараз скупити здешевлені акції, то в перспективі, через декілька років, вони принесуть хороший прибуток, зокрема такі інвестиції могли б здійснити відповідні державні структури.

Також варто звернути увагу на реакцію банківської системи на світову фінансову кризу. Слабким місцем банківської системи України є відсутність досвіду поведінки в ситуації нестабільності на світових ринках. Фінансова криза може суттєво пригальмувати розвиток вітчизняних банків і збільшити вартість кредитів. Проблеми з ліквідністю, які переживають світові ринки змушують банки обачніше планувати нарощування своїх активів.

Експерти стверджують, що українські банки не відчують на собі впливу американської іпотечної кризи, оскільки в основному ресурсна база банків складається із ресурсів населення та підприємств, а ліквідність найбільших банків задовольняє усі вимоги банківського нагляду. Варто також зазначити, що постійні звинувачення банків в ігноруванні операцій з похідними цінними паперами на фондовому ринку та зосередженні на класичних банківських продуктах -- консерватизмі, в умовах наявної світової фінансової кризи, є невиправданими, так як подібні операції за своїм змістом більше схожі на фінансові „піраміди”, ніж на реальну допомогу розвитку економіки країни.

Не дивлячись на труднощі пов’язані із залученням ресурсів, виходом для банків може стати залучення стратегічних інвесторів. Український банківський ринок надалі залишається привабливим для західних інвесторів через низьку ступінь проникнення послуг, що є перспективою активного розвитку.

Реакція українського фінансового ринку на міжнародні кризи є свідченням того, що Україна є частиною глобальної економічної системи. Тому всі процеси, які відбуваються на світових ринках, відображаються певною мірою і на вітчизняному ринку. Окрім того на фондовий ринок значно вплинув воєнний конфлікт між Росією та Грузією. І все ж, варто зазначити, що криза в Україні спричинена не лише зовнішніми, а й внутрішніми чинниками. Серед них варто виокремити політичну нестабільність та невизначеність, високий рівень інфляції, корупції та тіньової економіки. Хоча деякі іноземні інвестори вже встигли призвичаїтися до таких умов діяльності на українському фінансовому ринку.

Ситуація у фінансовому секторі США та у світі в цілому розвивається за песимістичними прогнозами, у результаті чого вся система переживає кардинальні зміни і вже не буде такою як раніше.

Саме тому багато експертів оптимістично настроєні на перспективу здійснення інвестицій в золото, оскільки цінність золота в великій мірі виникає від того, що інвестори сприймають його як інструмент захисту від різного роду фінансових ризиків. А політична нестабільність робить золото особливо привабливим об’єктом інвестицій, оскільки це достатньо компактний і надійний спосіб зберегти багатство.

(Журнал "Золотий резерв", №4, жовтень 2008 р.)