Фінансово активне населення завжди цікавило, куди ж варто вкладати зароблені гроші, щоб вони не знецінилися та ще й принесли прибуток. Останніми роками експерти відзначають зростання вкладень в інвестиційні монети із золота та срібла, а також в пам’ятні монети, які мають художню та нумізматичну цінність і випускаються обмеженим тиражем. Більшість монет, які вилучені з первинного ринку, автоматично піднімаються в ціні. Так, наприклад, монети, що мають колекційну цінність, можуть дорожчати за рік на кілька десятків відсотків, а іноді і в рази. За останні п'ять років золото подорожчало на 150%, а срібло – більш ніж на 270%, тому купівля монет з дорогоцінних металів може виявитися не тільки захоплюючим хобі, але й вельми прибутковою інвестицією.
За якістю монети з дорогоцінних металів поділяються на три типи. Перший і найбільш поширений – це монети, що випускаються в обіг. Другий тип – монети, які не були в обігу („uncirculated”). І, нарешті, третій тип – монети самої вищої якості, з ідеальною дзеркальною поверхнею – „proof”.
Для інвестування найбільш придатні монети „uncirculated”, які, власне, і називаються інвестиційними, вони виготовлені в основному із золота та срібла високої проби – до 999-ї, тому можливим є отримання прибутку від коливання цін на дорогоцінні метали, що є одночасно і плюсом і мінусом цих монет. У нинішніх умовах – скоріше плюсом, так як ціна на дорогоцінні метали завжди зростає в умовах фінансової нестабільності. Крім того, в Україні грошові надходження, отримані від продажу інвестиційних монет, податком на додану вартість не обкладаються, за винятком купівлі тих, монет що використовуються для нумізматичних цілей, базою оподаткування для них є продажна вартість.
За визначенням НБУ пам'ятні монети – це монети із дорогоцінних або недорогоцінних металів, які виготовлені із застосуванням спеціальних технологій, що забезпечують підвищену якість монет і випускаються в обіг Національним банком обмеженими тиражами з нагоди відзначення ювілейних дат, пам'ятних подій історії та сучасності, заходів з охорони навколишнього природного середовища, інших подій суспільного життя.
Що стосується сучасних пам'ятних монет, то вони не завжди представляють цінність для інвестора, але мають певну цінність для нумізматів, так як виготовлені з високою якістю карбування – «proof» – і володіють високою художньо-історичною цінністю. Але при цьому треба враховувати, що інвестиційна цінність таких монет «працює» у віддаленій перспективі. Тому вкладення в них окупаються не відразу, доведеться чекати не один рік. Будь-яка пам'ятна монета згодом виростає у ціні за рахунок зростання вартості самого металу, але варто враховувати, що в первісній вартості пам'ятних монет ціна самого металу, з яких вони виготовлені, займає близько 30% для монет із срібла та близько 65-70% для золотих монет. Не останню роль відіграє й естетична характеристика пам'ятної монети. Найбільш приваблива зовні монета буде мати більший попит, а отже, і вартість. Втім, якщо купувати пам'ятні монети в якості подарунків або для власного естетичного задоволення, то і їх інвестиційний потенціал не такий вже і важливий. Головне, щоб монета радувала око, і якщо вважається, що найкращим подарунком є книга, то зараз колекційні монети, певною мірою, складають їй конкуренцію.
Монети з дорогоцінних металів на вітчизняному ринку представлені як вітчизняними колекційними монетами, що випускають Банкнотно-монетним двором Національного банку України, так і монетами провідних монетних дворів світу. Використовуючи унікальні технології, монетні двори зі світовим ім'ям щорічно дивують своїх клієнтів незвичайним дизайном і композицією, якістю і упакуванням монет. Монети можуть бути кольоровими і позолоченими, з діамантами та іншими дорогоцінними каменями, перлинами і бурштином і навіть зі спеціальним "вушком" для носіння монети як підвіски.
Загальні правила купівлі інвестиційних монет прості: чим менший тираж, тим вища ринкова ціна виробу, і тим вірогідніше її зростання у майбутньому. Купувати варто все, що виготовляється з дорогоцінних металів, має обмежений тираж і художню цінність. В основі ціни таких монет – насамперед, ціна металу на світових ринках, так у вартості інвестиційних монет ціна металу займає близько 93-95%. Щоб не втрачати кошти за такими операціями, експерти радять при покупці орієнтуватися на вищу пробу, а також на те, щоб ціна монети максимально наближалася до вартості металу на ринку. Варто зазначити, що краще купити одну велику монету, ніж більшу кількість дрібних монет, оскільки вартість виготовлення дрібних монет вища – як і вартість виготовлення невеликих злитків дорогоцінних металів.
Купивши монети, потрібно подбати про їх зберігання, тому що будь-які ушкодження можуть істотно вплинути на ціну. Зазвичай монети зберігаються в пластикових пакетиках або прозорих пластмасових контейнерах. Краще їх звідти і не виймати, адже більше цінуються монети, на яких не помітні сліди обігу. Кращою схоронністю традиційно відрізняється золото, а срібні монети особливо піддані корозії. Купуючи монету найвищої якості важливо не торкатися її поля – втрата чистоти дзеркала значно зменшує цінність монети. Проте на ринку з’явилися монети з оксидованого срібла, які можна виймати з капсули, а від контакту з руками та повітрям метал не змінює своїх якостей.
Заробити гроші можна і на монетах, які об'єднали в собі якості вагових і нумізматичних побратимів. Ціноутворюючими факторами монет не нового випуску є рідкісність та історія. Малотиражні або пробні монети з певними емісійними особливостями, монети, виставлені на аукціонах, завжди дорожче та інтенсивніше ростуть у ціні. Однак розібратися в тонкощах нумізматики досить важко, а експертна оцінка, проведена фахівцем, може дорого обійтися.
З огляду на всі ці обставини, банкіри радять вкладати в інвестиційні монети тільки вільні гроші на термін хоча б один-два роки. Адже ціни на монети ростуть нелінійно, і неспеціалістові вкрай складно спрогнозувати, на скільки саме подорожчає та або інша монета, наприклад, за рік.
Проте є і скептики такого виду інвестиційних вкладень, які говорять про те, що якщо купити дійсно рідкісні екземпляри пам'ятних монет в банках складно, то продати їх назад в банк за ринковою вартістю навряд чи вдасться, оскільки перш ніж викупити у клієнта монету, банку необхідно попередньо провести її експертну оцінку, в тому числі на відповідність якості "proof" для пам'ятних монет і якості „uncirculated” для інвестиційних монет. Проведення експертної оцінки вимагає відволікання людських та часових ресурсів, тому не кожен банк здійснює викуп монет із вторинного ринку. Монети з найвищим вмістом металу добре купляються у вітчизняних, так і у західних банках. Прийняти їх можуть у тому ж банку, де вони були придбані, і в іншому, щоправда, уже за більш низькою ціною. Умови повернення монети банком краще уточнити відразу ж при її покупці.
Також побутують твердження про те, що дорожче коштують і перспективнішим для купівлі є монети, які були в обігу, а не ті, які відірвались від цілей свого існування. "Пам'ятні монети" можна розглядати в кращому випадку з художньої точки зору, оскільки у монети повинна бути історична цінність не за малюнком, а через людей, які тримали таку монету в давні часи і яка просочену історичними подіями і духом минулого.
Якщо ж пам’тні чи колекційні монети переходять у спадок, то у власника монети є кілька шляхів пошуку її адекватної вартості. Найбільш трудомісткий з них – мабуть, провести власне маркетингове дослідження, обійшовши низку спеціалізованих магазинів для її оцінки. Навіть якщо ціна не влаштує, монету можна залишити на комісію, встановивши практично будь-яку ціну. Природно, чим реальніше ціна монети, тим швидше вдасться її продати. Можна також виставити монету на інтернет-аукціон.
Купити інвестиційні монети можна у філіях та відділеннях банків, а також в Головному управлінні НБУ по м. Києву і Київській області (м. Київ, Контрактова площа, 2-б). Сьогодні попит величезний, навіть нумізмати не завжди можуть придбати монети НБУ, тому охочим фахівці радять зареєструватися в товаристві нумізматів і отримати відповідне посвідчення. Крім монет НБУ банки купують монети безпосередньо у виробників – монетних дворів Австралії, Польщі, Нової Зеландії, Німеччини, Франції, Китаю та інших країн.
Марія Созоник
Журнал "Золотий резерв" № 7, червень 2009 р.
Немає коментарів:
Дописати коментар