Прихід весни і зміна погоди заставляє нас залишати у своїх шафах теплий зимовий одяг та змінити свій гардероб на весняний. На думці у працівників фінансових установ при виборі вбрання на п”ять робочих днів тижня чатує суворий дрес-код.
Поняття «дрес-код» виникло понад 100 років тому в Лондоні. У перекладі з англійської воно означає «код сукні, зашифрована мова костюма, яку спроможна розгадати будь-яка освічена людина». Зараз дрес-код – це правила етикету в одязі, зафіксовані норми про те, як одягатися в певній ситуації. Дрес-код компанії вважається продовженням корпоративної культури фірми та важливою частиною її бренду. Належний зовнішній вигляд співробітника відіграє важливу роль довіри клієнта до компанії, демонструє стан справ, показує повагу до ділових партнерів та клієнтів. Вимоги до одягу співробітника можуть бути детально обговорені в трудовому контракті, а за порушення можуть передбачатися певні санкції.
Важливим компонентом іміджу банку є зовнішній вигляд його працівників, стиль і стан їхнього одягу та взуття. Імідж – штучний образ, який ми створюємо для позитивного сприйняття оточуючими нас. Виходячи з цього, необхідно чітко знати та дотримуватися вимог зовнішності, бо, незважаючи на наші бажання, наша зовнішність має безпосередній вплив на результати роботи та довіри до нас. Зустрічають по одягу, а проводжають по розуму і не варто про це забувати, оскільки у боротьбі за клієнта потрібно використовувати всі можливі засоби.
Обов”язковою корпоративною вимогою щодо повсякденного одягу працівників банку є дотримання ділового стилю. У робочий час в офісних приміщеннях банку й при виконанні професійних обов”язків вважається поганим тоном і забороняється носити: шорти, майки, футболки, візерункові сорочки яскравих кольорів, спортивний одяг, кімнатні капці, кросівки, в”єтнамки, затемнені окуляри. Чоловікам – джинси, взуття без шкарпеток, шкарпетки яскравих кольорів. Жінкам – глибоко декольтований і прозорий одяг, плаття і спідниці із розрізами, міні спідниці, короткі топи, колготки і панчохи яскравих кольорів та неприйнятних фасонів. Підвищені вимоги ставляться до одягу тих працівників банку, які безпосередньо обслуговують клієнтів.
Для певної категорії працівників банку передбачено спеціальну уніформу, що пов”язано з безпосередніми обов”язками, що їх виконують працівники. Необхідність носіння такої форми для певних груп працівників регулюється окремими внутрішньобанківськими нормативними документами, загальний ж дрес-код прописується в корпоративному кодексі банку чи трудовому договорі з працівником.
Розпочнемо з чоловіків, їм достатньо мати один-два класичних костюми, декілька сорочок різних тонів та декілька краваток, правильні комбінації яких забезпечують чоловіку завжди новий образ. Краватка – це обов”язковий атрибут одягу ділової людини, необхідний для спілкування в офіційній обстановці. Є декілька основних правил вибору краваток: 1) краватка повинна бути темнішою за костюм або ж мати контрастне забарвлення; 2) сорочка повинна бути світлішою за краватку; 3) якщо сорочка з малюнком, то краватка повинна бути однотонною і навпаки – до однотонної сорочки можна підібрати краватку з малюнком. Класичними забарвленнями краваток вважаються: коса смужка, геометричний малюнок, що повторюється, а ідеальним кольором краватки є нефритовий, такий, що містить відтінки сірого, темно-смарагдового або оливкового. До найбільш екстравагантних за кольором краваток відносяться червоні, які колись були дуже популярні пару десятиліть тому у сенаторів США, привертаючи до себе увагу і будучи своєрідним «символом влади». Але у таких краваток є свій недолік – вони привертають до себе дуже багато уваги, і співбесідник перш за все бачить краватку, і лише після цього звертає увагу на обличчя його власника.
Зовсім не прийнятним для чоловіків ділового стилю є сорочки з коротким рукавом, та найголовніше – сорочка і костюм повинні бути добре пропрасовані. Гордість і „обличчя” кожного чоловіка є його взуття, яке безперечно повинно бути чистим. Варто зазначити, що цьогоріч на перший план виходять аксесуари для чоловіків. Причому модні колись барсетки віджили своє, а сучасний бізнесмен обирає сумку середнього розміру на плече у вихідні дні та навіть для роботи. Чоловікам, які надають перевагу строгій класиці, пасуватимуть портфелі, які за розміром не повинні здаватися більшими за свого власника. Ще більшою гордістю для чоловіка є наявність персональної авторучки.
У жінок все набагато складніше, ширший вибір одягу, постійна боротьба між модними тенденціями і класикою, між яскравою зовнішністю і стриманістю. Ділова жінка просто зобов'язана мати належний вигляд. Адже нерідко грубі помилки й відступ від ділового стилю одягу можуть вплинути на результат переговорів і зустрічей. Отже, офісний стиль не допускає відвертих костюмів: міні-спідниці, топики, прозорі блузки та облягаючі сукні бізнес-леді протипоказані, а відверті вбрання та яскрава косметика не викликають довіри. Із прикрасами в офісі потрібно бути знову ж таки стриманою – коштовне каміння та метали тут недоречні, а ось непомітна біжутерія та срібло – те, що потрібно. Діловий дрес-код категорично відкидає туфлі на шпильках і відкриті босоніжки. Взуття підбирайте витончене і зручне, каблук не вище п'яти сантиметрів. Пам'ятайте, що навіть у найспекотнішу погоду не можна з'являтися в офісі з голими ногами. Важливою деталлю зовнішнього вигляду жінки є її зачіска, недопустимим є розпущене довге волосся і чим важливіша подія, тим більш волосся повинне бути зібраним до гори.
Уміло підбираючи одяг, можна компенсувати деякі якості, яких бракує, або підкреслити, те що хочеться виділити. Приміром, жінці не вистачає ініціативності - в ансамблі потрібен яскравий акцент, червона блуза або піджак. Ділову хватку можна підкреслити костюмом чоловічого типу. Основне правило ділового костюма: він має включати в себе не більше трьох кольорів і двох типів малюнка. Більшість фінансових організацій вважає неприпустимими яскраві кольори одягу. Перевага надається сірому, темно-синьому, чорному кольорам, проте і елегантний чорний не повинен перетворюватися в щоденний пригнічений колір. Спортивний стиль неприйнятний і заборонений в діловому стилі, у більшості випадків не вітаються навіть джемпери, светри, джинси та піджаки зі шкіри. Штани в гардеробі жінок допускаються проте, чим вище за рангом жінка тим прийнятною для неї є спідниця.
Продуманий дрес-код при інших рівних умовах є ефективною конкурентною перевагою для компанії. Проте жорстко насаджувані зверху обмеження в одязі можуть викликати плинність кадрів, падіння корпоративної лояльності, погіршення відносин між керівництвом і підлеглими. Тому фахівці з персоналу вказують на необхідність делікатного підходу до впровадження корпоративного стилю для збереження позитивного ставлення співробітників.
Сприяти розумію буде те, що дрес-код - шлях до формування ділового іміджу, який в свою чергу позитивно впливає на залучення партнерів, дисципліну і в результаті підвищує рівень доходу співробітників. Коли зв'язок між особистими інтересами й інтересами компанії виявлено, правила узгоджуються з усім колективом.
Непоодинокі ситуації, коли стиль одягу в компанії регламентований, але дотримується не завжди. Посидівши в офісі тиждень-другий в строгих костюмах і спідницях, співробітники знову повертаються до звичних джемпера і джинсів. На думку фахівців з персоналу, це походить від того, що або правила дрес-коду не прописані в корпоративному документі, або виконання дрес-коду не контролюється службою управління персоналом. Якщо працівники з'являються в офісі одягненими неналежним чином, потрібно нагадувати про дрес-код кожного індивідуально. Якщо дрес-код прописаний у внутрішніх нормативних документах банку, то його недотримання може каратися у вигляді депреміювання як самих працівників, так і їх лінійних керівників.
Найболючішим питанням для працівників фінансових установ є введення уніформи, яка відповідає корпоративним кольорам банку. До вибору корпоративного одягу керівництво повинно ставитися дуже обережно, бо у таких випадках працівник стає насправді обличчям банку і його форма повинна доносити до клієнта певну інформацію на підсвідомому рівні. Крім того варто врахувати побажання самих працівників чи провести конкурс-опитування загальної думки. Добре також, якщо компанія бере на себе хоча б частину витрат на забезпечення дотримання фірмового стилю. Цікавим є той факт, що навіть якщо уніформа не є дуже вдалою і подекуди нагадує бортпровідниць, фахівці все одно відзначають позитивне ставлення клієнтів до такої компанії.
Будь-які зміни завжди важко сприймаються персоналом, проте варто розуміти, що введення дрес-коду не примха керівників або сліпе копіювання стилю зарубіжних компаній – це перевірена часом складова конкурентоспроможності фірми. Коли співробітники дотримуються ділового стилю в одязі, вони і працюють більш професійно, ідеал чи класичний варіант, до якого варто прагнути при впровадженні дрес-коду, - це коли працівник, який не відповідає правилам, сам почуває себе максимально некомфортно.
Декілька афоризмів про одяг:
„Людину прикрашає одяг. Голі люди мають вкрай малий вплив у суспільстві, а то й зовсім ніякого”.
Марк Твен
„Ми їмо для власного задоволення, а одягаємося для задоволення інших”.
Бенджамін Франклін
Чим гірше у тебе йдуть справи, тим краще ти повинен одягатися
Англійська приказка
Журнал "Золотий резерв", №2(11), березень 2010.
